Світлана Остапа: "Етика проти моралі"
Голова Нацкомісії із захисту моралі обіцяє подати у суд на Комісію з журналістської етики, а комісія з етики – виступити за скасування закону «Про захист суспільної моралі»
Незадоволений роботою журналістів СТБ голова Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький подав на них скаргу до Комісії з журналістської етики. У відповідь отримав рішення, в якому йому пояснили, що журналісти СТБ робили сюжети відповідно до норм журналістської етики. Василь Васильович рішенням не задоволений, і можливо навіть виконає свою обіцянку і подасть до суду. Тільки тепер не на СТБ (або не тільки на канал), а й на Комісію з журналістської етики.
Так чи є привід звертатися голові НЕК до суду?
У заяві до Комісії пан Костицький стверджує, що інформація про діяльність НЕК журналістами каналу СТБ (програма «Вікна») подається викривлено, а коментарі висмикуються з контексту. Тому Костицький просить надати визначення діям авторів сюжетів на відповідність нормам Етичного кодексу українського журналіста.
Українські чиновники часто бувають незадоволені тим, що тележурналісти записують їхні 40-хвилинні «інтерв'ю», а в сюжет ставлять 30 секунд з розмови. І беруть собі в синхрон, що захочуть, а зовсім не те, що планують чиновники. А чиновники зазвичай намагаються розлого розповісти про свою діяльність, а не конкретно відповісти на запитання.
Те ж трапилося і з головою НЕК. Кореспонденти СТБ написали Костицькому листа, що хочуть відвідати засідання мистецтвознавчої секції, і просили дати їм відповідь на чотири запитання, які стосувалися пам'ятки для батьків, що мала убезпечити їхніх дітей від порнухи в інтернеті та на мобільних телефонах. Журналістів на засідання секції пустили, підготували 40-хвилинну відповідь на запитання, а в результаті... Як сказав сам пан Костицький під час засідання Комісії з журналістської етики, кореспонденти в сюжеті нічого не сказали про те, що головою секції був обраний Олександр Злотник, хто взагалі був на секції і про що там йшлося, а натомість все виглядало так «ніби це засідання жартунів і недалеких людей». А щодо пам'ятки, то й поготів. Замість того, щоб пояснити людям всю важливість пам'ятки, за словами Костицького, автор сюжету зазначив, що НЕК запроваджує цензуру, і запитує чи морально батькам стежити за дітьми. В результаті з 40-хвилинного запису висмикнуто декілька речень голови НЕК, з яких глядачі не почули основне - про 5 напрямів роботи Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі!
Під час засідання Комісії з журналістської етики, пан Костицький, не змінивши своїх намірів, дещо змінив тактику. А саме після довгого виступу, в якому він практично переказав зміст своєї заяви, для емоційності пронизавши її цитатами Черчілля, він сказав, що налаштований ні на виграш, ні на програш, а просто хотів порушити проблему в журналістському середовищі.
Треба додати, що ще на початку свого виступу голова НЕК заявив, що він шукає діалогу зі ЗМІ, що нібито саме заради цього НЕК підписала хартію з 9-ма телеканалами (СТБ, щоправда, її не підписав!) та низку інших меморандумохартій. «Я неодноразово намагався доносити до глядача інформацію про НЕК через прямий ефір, чат-конференції в інтернеті. А якщо в інший спосіб розповідав про діяльність комісії - в інтерв'ю чи на прес-конференціях - то журналісти показували це в гротескно-критичному вигляді, опускаючи інформацію про роботу НЕК та її членів - відомих людей», - поскаржився Костицький, додавши, що він завжди виступав за саморегуляцію професійного середовища, тому вирішив поцікавитися думкою Комісії з журналістської етики.
Голова НЕК також сказав, що хоча він і безмежно вдячний каналу СТБ, який дуже багато уваги приділяє експертній комісії, але після таких сюжетів у нього був привід звернутися до суду, та оскільки це виглядало б як тиск на ЗМІ, він поки що відмовився це робити. Хоча було показовим те, що на засідання Костицький прийшов не один, а про всяк випадок прихопив з собою юриста і представника НЕК у судах Олега Лисечка, який потім навіть назвав кілька статей законів, положення яких, на його думку, порушили журналісти.
Під час обговорення, члени комісії з журналістської етики зазначали, що не бачать порушень професійних стандартів у діяльності журналістів СТБ, про яких йшлося в заяві. «Журналісти брали синхрон і скоротили його відповідно до умов телевиробництва. Якщо ми даватимемо по 40 хвилин синхрони - це означатиме смерть теленовин. Журналісти повинні, не перекручуючи змісту і думок, брати основні слова, що вони й зробили», - сказав професор Інституту журналістики Валерій Іванов.
Ще один член комісії медіаюрист Тетяна Котюжинська також не побачила порушень у діях знімальної групи СТБ. «Журналісти хотіли отримати коментар, а не інтерв'ю. Недостовірної інформації і перекручень в сюжеті не було», - зауважила вона.
На думку професора Іванова, тут концептуальна проблема: заявник вимагає змістити акценти. «Журналіст має право подавати інформацію гротескно тим паче про досить неоднозначну державну організацію - НЕК», - сказав він. Його підтримав голова НСЖУ Ігор Лубченко: журналіст має право на свою точку зору.
Сергій Рахманін («Дзеркало тижня») взагалі вважав, що обговорювати редакційну політику каналу є перевищенням повноважень Комісії з журналістської етики. Кого посилати на редакційне завдання, якою будуть форма і спосіб подачі матеріалу - вирішує редакція.
Завершив дискусію голова комісії головред «Дзеркала тижня» Володимир Мостовий. Він був здивований: якщо Василь Васильович не мав на меті зважити етичність поведінки журналіста, а тільки озвучити проблему, то вибрав не кращий для цього майданчик.
У результаті після обговорення Комісія прийняла рішення, в якому не побачила в діях журналістів СТБ ознак непрофесійності.
Члени комісії переглянули низку сюжетів, у яких йшлося про діяльність НЕК, і які оскаржувалися Костицьким. Вони встановили, що журналісти подали різні точки зору на діяльність НЕК, і вважають, що звинувачення Василя Костицького щодо того, що його коментарі були висмикнуті журналістами з контексту, безпідставні. Формат телевізійних новин не передбачає дослівного викладу повного і тривалого інтерв'ю з тим чи іншим діячем. Аналіз матеріалів інтерв'ю дає можливість зробити висновок, що журналісти не спотворили зміст викладених Костицьким відомостей, а скорочення бліц-інтерв'ю не порушує професійних стандартів.
Звичайно, Костицький незадоволений таким рішенням. І не тому, що виявляється журналісти діяли професійно. А тому, що в рішенні знов-таки не було, на його думку, головного - жодного слова про 5 напрямів роботи НЕК.
Гадаю, що пан Костицький вже мав звикнути до гротескного висвітлення діяльності НЕК журналістами. Тому що рідко хто писав про цю комісію навіть просто нейтрально. У журналістському середовищі вважають, що такої комісії на державні кошти апріорі не має бути. І про це багато разів говорили особисто пану Костицькому під час круглих столів чи інших заходів. На що він відповідав, що він виконує закон: хороший чи поганий - це вже інше питання. Мовляв, dura lex sed leх - закон суворий, але це закон.
Наразі виступи проти НЕК переросли з поодиноких заяв та протестів (наприклад, Володимир Яворський,Лесь Ульяненко, Анатолій Ульянов) в більш масові організовані форми. Зокрема Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Андрій Бондар і Лесь Подерв'янський провели літературну акцію «АнтиНЕК: ні цензурі!», яка стала закликом до започаткування цілої серії громадських заходів різного формату, спрямованих на скасування моральної цензури в Україні. Акцію вже підтримали Мережа книгарень «Є», Художня студія «Антресоля» та Науково-дослідницький центр візуальної культури НАУКМА, Агенція подій «АртПоле». Чимало українських митців та арт-ком'юніті також висловили своє бажання приєднатися до цього руху.
Комітет правозахисної антипремії «Будяк року-2009» оголосили НЕК одним з переможців і удостоїли їх цього «почесного» звання.
Дехто, правда, вважає, що не в комісії справа, а в тих, хто їм підкидає роботу, а саме у міліції, прокуратурі, Нацраді, які надсилають до НЕК прохання дати експертну оцінку щодо того чи іншого фільму, сюжету, книжки тощо. Тому боротися треба не з моральною комісією, а з Нацрадою. Наприклад, арт-критик Костянтин Дорошенко в інтерв'ю Анатолію Ульянову сказав, що боротися з комісією по моралі - це смішно. «Легітимізує рішення НЕК Нацрада та інші державні органи, які фактично перетворюють комісію у засіб цензури. Якщо вже боротися зі злом, то не з тим, хто говорить дурниці, а з тими, хто ці нісенітниці перетворює в покарання. В українського суспільства особливо у інтелектуалів мають бути запитання до тих, хто реально має владу: прокуратура, Нацрада та інші», - каже він.
Члени Комісії з журналістської етики вирішили боротися з НЕК радикальнішим методом - виступити за скасування закону «Про захист суспільної моралі», який і регламентує діяльність моральної комісії.
Проте члени самої НЕК, яких є 35, в переважній більшості переконані, що виконують святу місіюзахисту українського суспільства від аморалки. НЕК навіть підготував зміни до Закону «Про захист суспільної моралі» і планує його широке громадське обговорення. І планів у НЕК на 2010 рік просто грандіозні. Комісія свідома того, що їй доведеться працювати у мовах критики ЗМІ. «На сьогоднішній день перед Національною комісією стоїть основне завдання - відстоювати довіру у суспільстві, працюючи інколи в умовах критики з боку мас-медіа», - зазначає прес-служба НЕК.
Все ж, попри загальний саркастичний тон у спілкуванні медіа та НЕК, керівники телеканалів фактично визнали всесилля влади моралістів: як помітила ТК, якщо Нацрада з питань телебачення і радіомовлення та НЕК розглядають питання в один день, то телеменеджери приходять на засідання останньої, нехтуючи першою. Що є найкращим барометром корпоративного ставлення: бояться - значить визнають, ігнорують - отже, не бояться.
