Законопроект № 8711 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» (щодо захисту прав дітей на безпечний інформаційний простір), внесений народними депутатами Є.Царьковим, К.Лук'яновою, П. Унгуряном, Ю.Ковалевською, Л.Григорович, пропонує заборонити у ЗМІ «пропаганду культу гомосексуалізму», відповідно внести правки до таких законів як «Про друковані засоби масової інформації», «Про телебачення і радіомовлення», «Про видавничу справу» та ін. Також законопроект передбачає запровадження кримінальної відповідальності за пропаганду гомосексуалізму (внесення правок до ст.300 Кримінального кодексу).
Нещодавно стало відомо, що Держкомтелерадіо підтримує цей законопроект, і забезпечить його супровід у разі розгляду у Верховній Раді. Про це йдеться у листі Держкомтелерадіо до Української Православної церкви, підписаному заступником голови Держкомтелерадіо А. Л. Мураховським.
Однак Комітет з питань свободи слова та інформації (як головний комітет у цьому питанні) рекомендуватиме ВР відхилити його, засідання щодо цього законопроекту відбудеться 11 квітня. Про це повідомив MediaSapiens Юрій Стець: «По-перше, вже є висновок науково-експертного управління, де прописаний ряд доцільних зауважень і також рекомендовано його відхилити. Законопроект вносить суттєві правки у закони, запропоновані зміни я вважаю нелогічними та дискримінаційними».
Також Юрій Стець вважає, що законопроект насправді ніяк не пов’язаний із захистом дітей від шкідливого інформаційного простору: «Звичайно, подібні документи повинні мати гарне гасло, особливо за шість місяців до виборів. Думаю, до виборів ми ще й не таке побачимо і почуємо».
Громадські організації, які захищають права людини та зокрема права ЛГБТ-спільноти, також проти такого законопроекту, оскільки вважають, що він дискримінаційний і суперечить Європейській Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини.
Зокрема, в. о. президента Всеукраїнської громадської організації «Гей-Форум України»,Святослав Шеремет вважає, що подібні законопроекти – це намагання втрутитися в особистий простір людини, який вона має регулювати самостійно так, як їй заманеться.
«Будь-який закон має прийматися таким чином, щоб людина могла відповідно до нього «відрегулювати» свою поведінку, – вважає Святослав Шеремет. - Питання: яким чином мають змінити свої поведінку громадяни, щоб не підпасти під дії санкцій цього «закону»? Яким чином я мушу поводитися на людях зі своїм бойфрендом? Чи повинен я вилучити зі своєї бібліотеки сонети Шекспіра? Чи повинен журналіст уникати висвітлення в новинах повідомлення про те, що Данія легалізує одностатеві шлюби? Чи все це допускається лише в тому разі, коли «приправлено», як перцем, порцією нищівної критики на адресу гомосексуального способу життя?».
Також Святослав Шеремет відзначає, що подібні документи суттєво відкидають Україну назад від європейської позиції, яка гарантує права і свободи для гомосексуалів шляхом захисту від дискримінації, легалізації одностатевих партнерств, дозволу на виховання дітей у гей- або лесбі-парах.
«Не може Україна однією рукою голосувати в Раді Європи за громадянську рівність для ЛГБТ, підписувати алгоритм лібералізації візового режиму, а іншою рукою вилучати з публічного інформаційного простору інформацію про гомосексуальність», - вважає Святослав Шеремет.
