Журналістка Олена Білозерська подала скарги до керівника МВС та прокуратур Голосіївського району, в яких звинуватила правоохоронні органи у тиску та незаконном обшуку. У числі претензій вона зазначила, що слідчий перешкоджав виклику «швидкої», коли під час допиту пані Білозерській стало погано. 

Як повідомляла ТК, до відділу міліції її викликали у зв'язку з акцією протесту, що відбулася у Києві 11 лютого 2010 року. Її учасники якої закидали фарбою та яйцями магазин «Хутро». Пані Білозерська була присутня на цій події у якості фотографа. Щодо одного з учасників порушили кримінальну справу за статтею 296 - «хуліганство». У квартирі журналістки провели обшук з метою вилучення фотоматеріалів, а також викликали на допит до міліції. 

«У журналістів забороняється вилучати матеріали та технічні засоби, які вони підготували у процесі своєї роботи. У нашому з Олексієм Фурманом, випадку у постанові на обшук було чітко зазначено, що шукають фото, відео та друковані матеріали», - підкреслює Олена Білозерська. 

З нею згодна юрист Наталія Петрова, яка у коментарях ТК розповіла: з огляду на практику Європейського суду з прав людини, правоохоронні органи можуть вдаватись до обшуків у домівці чи в офісі журналістів лише після вичерпання всіх можливих засобів пошуку потрібної інформації. Пані Білозерська підкреслювала, що готова була віддати диск зі світлинами представникам МВС добровільно. 

Стосовно останнього спілкування з міліцією журналістка розповіла: 

«Допит відбувався досить дивно. Без попередженні мені влаштували очну ставку з обвинуваченим хлопцем, який проходить по цій справі (хоча мій адвокат каже, що свідки про очну ставку мають попереджатись заздалегідь). Я так розумію, що очна ставка робиться для того, щоб підозрюваного в чомусь викрити. А тут було все навпаки, адже слідчий допитував цього хлопця про мене. Я так розумію, це робилось для того, щоб зробити мене співучасницею». Олена Білозерська переконана, ця кримінальна справа створена з метою залякати журналістів, які висвітлюють акції протестів. 

«Мене ще здивувало, що цей хлопець при мені називав імена своїх спільників, інших учасників акції. І мені відомо, що всі ті, кого він назвав, нині перебувають на волі: їх ніхто не викликав на допит, ніхто не затримував. Їх імена відомі слідчому, але виходить що вони їх не цікавлять, а слідчому потрібна лише я. До того у них є затриманий, який з першого дня все визнав і назвав імена спільників - щоб закрити кримінальну справу», - додала вона. 

Керівник Центру громадських зв'язків Головного управління МВС у місті Києві Володимир Поліщук у коментарях ТК наголосив, що МВС розглядає діяльність пані Білозерської не якжурналістську, а як роботу на політичну структуру з використанням методів на кшталт порушення громадського порядку та закону. На його думку, це питання варте розгляду на засіданні Комісії з журналістської етики. 

Він переконаний: під час допиту з журналістською поводились коректно, в межах кримінального законодавства. У власній версії перебігу подій, посилаючись на слова слідчого, керівник Центру громадських зв'язків ГУ МВС розповів: 

«Вона спочатку не хотіла приходити на допит до слідчого, а потім прийшла у супроводі адвоката. Після того, як обвинувачений розповів, що вона була присутня на цій акції, адвокат порадив їй казати про погане самопочуття. А коли вони піднімались сходами, за словами слідчого, її адвокат поводив себе досить дивно: штовхав правоохоронців у спини, провокував конфлікт». За його словами, занепокоєння слідства викликав той факт, що Олена Білозерська завчасно знала про місце і час проведення певних акцій, які тривали кілька секунд чи хвилин. 

«У слідчого, як і у будь-якої людини в цій ситуації, виникає питання: "Звідки вона дізналася про ці події?". Адже на її фото відображено проведення акції від початку до кінця, від підготовки злочину до його завершення. Тут все дуже схоже швидше не на журналістську діяльність, а на те, що їй завчасно відомо про пов'язані з протестними акціями заходи, спрямовані на провокацію та порушення громадського порядку. Обов'язком кожного громадянина повідомляти про підготовку злочину. Вона ж просто фотографує учасників акції і на цьому заробляє», - сказав він. Пан Поліщук наполягає: «варто розрізняти роботу журналіста і обов'язок громадянина та повідомляти про підготовку злочинів». 

«Вона може звертатись зі скаргами куди завгодно, але вона, як представник медіа, має розуміти, що будь-який громадянин, навіть журналіст, має допомагати слідству. У даному випадку, відповісти  питання щодо підготовки, здійснення та розвиток подальших дій акцій. Наш контролюючий орган, прокуратура, проводитиме перевірки міліці і робитиме власні висновки», - резюмував пан Поліщук.

«Телекритика»: http://www.telekritika.ua/news/2010-04-20/52460