Костицький хоче заборонити порнографію, бо її перегляд викликає звикання, як наркотик… «Держава – інституція, яку суспільство наймає за гроші платників податків, але мораль не є сферою компетенції держави…»

Ще у далекому листопаді 2003 року Верховна Рада прийняла закон про захист суспільної моралі. Наступного року було створено Національну експертну комісію (НЕК) з питань захисту суспільної моралі, яку в 2008 році очолив Василь Костицький. Після його приходу діяльність Комісії неабияк активізувалась. Пан Костицький вирішив більш моралізувати українське суспільство, через заборону порнографії. Що й найбільше обурило українських митців та й саме суспільство загалом. Митці вже майже рік намагаються довести Костицькому, що не там він шукає порнографію…

Днями в УНІАНі відбулася прес-конференція за участю письменників Юрія Андруховича, Леся Подерв’янського, Андрія Бондара, представника Української Гельсінської спілки з прав людини Євгена Захарова, телеведучого Миколи Вересня, художника Олександра Ройтбурда, голови правління Національної спілки кінематографістів Сергія Тримбача, присвячена діяльності Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі. Приводом стала заборона деяких творів і фільмів, зокрема книжки Олеся Ульяненка “Жінка його мрії”.

На початку Бондар зачитав звернення до суспільства, де закликав ігнорувати діяльність НЕКу. Захаров сказав, що діяльність цієї комісії необхідно припинити, адже вона не відповідає європейським стандартам. На переконання Подерв`янського: «Держава – інституція, яку суспільство наймає за гроші платників податків, щоб вона забезпечувала певний сервіс. Але домовленості, що держава буде вирішувати, які фільми дивитися і що читати не було. Мораль не є сферою компетенції держави».

На думку Андруховича, зараз відбувається процес повернення до радянської цензури. Національна експертна комісія прагне отримати більше влади і намагається внести в сферу своєї компетенції питання родинних цінностей.

Юрій Андрухович

Вересень заявив, що до діяльності комісії потрібно ставитися весело і сміятися над їхньою діяльністю. Тримбач вважає, що заборона будь-якої продукції призведе лише до посилення суспільного інтересу до неї. Він також повідомив, що на фінансування українського кіно та діяльності цієї комісії виділяються практично однакові кошти, що дивує кінематографістів.

– Українське кіно помирає, а НЕК ще й намагається контролювати рівень його моральності. – Обурюється пан Сергій.

А художник Ройтбурд заявив, що йому огидно, коли хтось намагається контролювати, що й кому дивитися.

На цьому «офіційна частина» завершилась.

Через кілька годин банкет з розбещувачами суспільної моралі продовжився в мистецькому центрі Києво-Могилянської академії.

Щоправда, тепер її розбещував дещо скромніший склад митців, тільки Подерв’янський, Андрухович та Бондар. Характерно, що зала набилася вщент у основному студентами й дітьми старшого шкільного віку – так-так, тією самою молоддю, рівнем моральності якої опікується НЕК.

Вечір пройшов досить таки жваво й весело. Андрухович і Бондар по черзі читали вкрай поетичні уривки зі своїх творів та віршів Сергій Жадана, згодом до них приєднався і Подерв’янський, котрий представив одну зі своїх п’єс.

Андрій Бондар і Лесь Подерв`янський

А публіка час від часу вибухала гучним реготом, як і годиться на подібних заходах.

У залі був присутній і єдиний представник НЕКу – Богдан Бенюк, що ближче до кінця заходу несподівано отримав слово. Але навіть він спаплюжив суспільну мораль непристойним, лайливим словом.

У кінці заходу письменники підбили своєрідні підсумки всього дійства й досить люб’язно відповіли на запитання, що турбували публіку з приводу моралі та цензури. Але чітко пояснити, кому і чим вигідна цензура в Україні письменники не змогли. Сказали лише, що істина начебто скоро стане відомою.

Захід завершився, а проблема залишилась. Василь Костицький з понеділка раптово вийшов у відпустку, і давати будь-які коментарі з приводу акції "АнтиНЕК" й цензури загалом в комісії відмовилися, посилаючись на те, що державній установі необхідно надсилати офіційні запити. Але в одному зі своїх коментарів пан Костицький повідомив, що забороняти порнографію потрібно, адже її перегляд викликає звикання, як наркотик. Та все ж навряд у голови експертної комісії є якесь моральне право забороняти чи дозволяти фільми та книжки. Як відомо, мораль для кожного своя. Та і мистецтво – лише відображення того, що відбувається в державі, у ньому не може бути аморальних речей. Зрештою мистецтво – це не політика...

Руслана Ільченко

Фото - Тетяни Давиденко