Пізно ввечері 9 грудня сталося те, чого тривалий часдомагалися медійні та громадські організації: президент Віктор Янукович у рамках адміністративної реформи доручив Кабінету Міністрів вирішити питання щодо ліквідації Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі.

 

Опитані «Телекритикою» експерти галузі підтримують указ президента про ліквідацію НЕК.

«Ми давно говорили про те, що треба ліквідувати НЕК», - каже голова Національної спілки журналістів України Ігор Лубченко.

 

«Це прекрасний указ! - додає виконавчий директор Індустріального телевізійного комітету Катерина Котенко. - Президент нарешті дослухався до думок свідомих людей і взагалі людей зі здоровим глуздом. Дуже хочеться, щоб протягом наступних двох місяців все відбулося, як має відбуватися, і в результаті комісія була ліквідована. Всі прекрасні люди, які там працювали, гадаю, достатньо кваліфіковані фахівці, вони знайдуть собі застосування в іншому місці, але сподіваюся, що не будуть там регулювати мораль».

 

А юрист Інституту масової інформації Роман Головенко називає ліквідацію НЕК правильним кроком, тому що закон «Про захист суспільної моралі» від початку не відповідав своїй суті: він передбачав попередній контроль інформації, що є цензурою, яку заборонено в Україні.

 

Народний депутат (Партія регіонів), член Комітету з питань свободи слова та інформації Олена Бондаренко і голова Держкомтелерадіо Юрій Плаксюк звертають увагу на те, що мораль складно піддається регулюванню законодавчим формам. «Досить часто навіть суспільство не може вирішити, як правильніше чинити - по моралі чи по закону. Тому що закон дає досить чіткі норми, а мораль - це оціночні категорії», - каже пані Бондаренко. «Як казав один філософ, не намагайтеся законами й інституціями змінити те, що можна вирішити вихованням звичаями і традиціями», - розмірковує пан Плаксюк.

 

Однак на захист моральної комісії виступив глава Української греко-католицької церкви Любомир Гузар, який написав листа до президента Віктора Януковича із закликом зберегти комісію. «Хочу висловити сумнів з приводу того, чи заощадження кількох мільйонів гривень на її (НЕК) діяльності сприятиме захистові населення нашої держави, зокрема дітей і молоді, від морального бруду, що його так щедро "сіють" деякі засоби масової інформації, - пише він. - А яка користь для населення буде з ліквідації установи, що створена для захисту народу від аморальності й безкультур'я і у своїй діяльності використовує мінімальні фінансові ресурси? Чи справді від такої реформи скористають українці, які платять податки, чи тільки власники мас-медіа, котрі завдяки пропаганді насилля та розпусти отримують надприбутки?».

 

У листі Блаженнішого поставлено насправді запитання, які хвилюють усіх, хто боїться, що з ліквідацією НЕК у країні настане аморальне свавілля. Поспішимо їх заспокоїти: мораль захищатимуть. Але не зусиллями Костицького та його органу, принаймні, в його нинішньому вигляді.

 

По-перше, радіти, що НЕК уже ліквідовано, поки зарано. Існування комісії передбачено законом «Про захист суспільної моралі», який ніхто ще не скасував, він чинний, отже, його слід виконувати. Однак, згідно з президентським указом, Кабмін протягом двох місяців (тобто до 9 лютого) має подати пропозиції про внесення змін законодавства, якого торкається ліквідація НЕК.

 

Сам голова НЕК Василь Костицький, за його словами, наразі не має жодної інформації про те, як відбуватиметься ліквідація комісії, у які строки, між ким розподілять її повноваження. «Я знаю одне: я підтримую проведення адміністративної реформи і як державний службовець буду виконувати рішення президента чи уряду, які будуть», - наголосив він у коментарі ТК.

 

В уряду поки не дійшли руки до ліквідації моральної комісії. Про це свідчить і те, що в розпорядженні№2219 від 10 грудня «Про утворення комісій з проведення реорганізації та ліквідації деяких центральних органів виконавчої влади» про НЕК не згадується.

 

Можна припустити, що розробкою законопроекту займатиметься Державний комітет телебачення та радіомовлення - головний розпорядник бюджетних коштів за державною програмою «Здійснення контролю у сфері захисту суспільної моралі» (а на неї проект держбюджету на 2011 рік запланував 4,5 млн гривень). Тим паче Держкомтелерадіо мав досвід розробки нової редакції закону «Про захист суспільної моралі». Та ідеологом адміністративної реформи є міністр юстиції Олександр Лавринович, тож найімовірніше, всі зміни до законодавства, які випливають із указу президента «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», розпише для Кабміну саме Мін'юст. До такої думки, до речі, схиляється і Василь Костицький.

 

По-друге, суспільна мораль усе одно залишиться захищеною. Роман Головенко передбачає, що до законодавства внесуть зміни, якими або перерозподілять повноваження НЕК між прокуратурою, міліцією і навіть, можливо, додадуть повноважень СБУ, або визначать один окремий орган. «Звичайно, відповідальність за аморальний контент, порнографію чи ксенофобські заклики має якось законодавчо регулюватись, а правоохоронні органи мають відстежувати і накладати санкції», - каже він.

 

Якщо переробляти закон «Про захист суспільної моралі», то це слід робити ґрунтовно - тоді з ним можна буде працювати. Наприклад, треба позбутися повноважень комісії-цензора, який дає згоду на те, щоб випустити продукцію в обіг. «По-перше, як я й казав, це цензура, а по-друге, це нереально з практичної точки зору, тому що комісія не може передивитись і оцінити всю продукцію, яка тільки потрапляє в обіг. Має бути нагляд, реагування на порушення», - зазначає Головенко. Також закон часто критикують за надто загальні визначення. Їх потрібно конкретизувати, а деякі взагалі вилучити, бо вони не співпадають із практикою.

 

Тим часом Ігор Лубченко пропонує займатися суспільною мораллю так, як, це робить Комісія з журналістської етики: «Її створено журналістською громадськістю, до неї звертаються люди з проханням розібратися в тій чи іншій ситуації. Комісія збирається, вивчає це питання, обговорює і виносить рішення, яке потім доводиться до відповідних засобів масової інформації та людей, які зверталися. А створити такий величезний апарат із представниками в областях - це просто легальний орган цензури».

 

Натомість Катерина Котенко переконує, що повноваження із захисту суспільної моралі вже розподілено між Генеральною прокуратурою, Міністерством внутрішніх справ, Національною радою з питань телебачення і радіомовлення, Міністерством культури. А НЕК лише їх дублювала. Тому слід окремим законопроектом скасувати закон про суспільну мораль і, відповідно, ліквідувати саму комісію.

 

До речі, у Верховній Раді вже зареєстровано відповідний депутатський законопроект. Він вилучає з чинного закону про захист суспільної моралі корисні і важливі норми, переносить їх у профільні закони і, відтак, скасовує дію самого закону про захист суспільної моралі. Нині один з авторів документу, народний депутат (БЮТ), голова Комітету з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченковбачає хороший привід розглянути законопроект у сесійній залі. «Ми цю розмову поки що не поновлювали. Але те, що весною виглядало як досить проблематична річ, зараз виглядає цілком логічним кроком», - каже він.

 

Утім, навряд чи парламент встигне взятися за це питання протягом одного січневого пленарного тижня. А після канікул робота Ради продовжиться в перший вівторок лютого - до того часу Кабмін уже покаже своє бачення нової редакції закону про суспільну мораль.

 

Мар'яна Закусило , Тетяна Веремчук