Юрко Винничук, писатель:

Я комсомолку грав у Ленінській кімнаті, я грав її і прутень мій горів, як мудрий Ленін заповів.

Это стихотворение писатель Юрий Винничук читал на художественном собрании «Ночь эротической поэзии» во Львове. Он хотел прочесть его завтра на таких же сборищах в Киеве, но не успел купить билеты на поезд – давал показания правоохранителям.

Юрко Винничук, писатель:

До мене вчора приходила міліція. Вони вимагали, щоб я написав пояснення. Але мене дивує, як це лист Грача був датованим 10 січня, а вже 23-го до мене прийшли правоохоронці. Якщо б із іншим будь-яким сумнівним питанням звернутися б у прокуратуру, навряд чи так скоро б вони почали приймати якісь дії.

Причина прихода правоохранителей – официальное обращение Генпрокуратуры. Туда написал нардеп – Леонид Грач. Он обвиняет Винничука в пропаганде порнографии и насилия. Впрочем, похоже, коммунист произведений писателя не читал. В интервью «Вiкнам» он называет его то Винниченко, то Иванчуком, и почему-то Романом.

Леонид Грач, народный депутат Украины:

Я использую свое право, как народного депутата, получил обращение Владимира Бондаренка. А там указано, что некий автор, в данном случае львовский, житель Львова Иваничук занялся не тем, чем ему следовало бы. У него, кстати, есть хорошие художественные произведения.

Инициатор обращения в ГПУ, политолог Владимир Бондаренко, тоже восхваляет исторические произведения Винничука о Львове. Впрочем, ругает некоторые его поэтические наработки, в частности те, которые в грубой форме критикуют власть.

Владимир Бондаренко, политолог:

Я його звинувачую у порнографії, некрофілії та заклику до насильницький дій, зокрема, у вірші, перепрошую, «Убий, піда#аса». Так він його назвав в його псевдотворчості.

В свое время правоохранители вызвали на ковер и Марию Матиос. Ксенофобию и порнографию власти нашли у другого Шевченковского лауреата – Василия Шкляра. Писатель называет это неуклюжей попыткой цензуры.

Василий Шкляр, писатель:

Вони не звертали уваги раніше на його еротичну поезію, поки не з`явився цей вірш – яка тут еротика, не те що порнографія, але натяк прямий – тут впізнається це. Знову ж таки, тут не закликається «йди і вбий», мається на увазі «вбий у собі».

Юрист Игорь Розкладай уверен, что закон об общественной морали можно распространять на буклеты, содержащие откровенные фотографии, но вовсе не на поэзию.

Игорь Розкладай, юрист:

Вірш досить злободневний, він показує ті проблеми, які дійсно є в Україні, він не висмоктаний з пальця. Те, що тут є слово «убий», ну є слово так, але це допустима форма, тут немає навіть заклику, щоби ви пішли вбили конкретну людину або групу осіб – це вираження автора.

Самого автора события вокруг его творчества не огорчают. Напротив, он считает, что Леонид Грач сделал ему хороший пиар.

Юрко Винничук, писатель:

Я думаю, що це його особисті порахунки з владою, бо більше западла для влади він зробити не міг. Ті віршики, які знало дуже вузьке коло людей, які друкувались десь в Інтернеті, але були відомі не багатьом людям, тепер стали відомі сотням тисяч.

Смотрите сюжет на "СТБ": http://vikna.stb.ua/ru/news/2012/1/25/90841/