Пропозиції Асоціації «Індустріальний Телевізійний Комітет» до Проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про захист суспільної моралі» №7132 від 15.09.2010.

Автори - н.д. Унгурян П.Я., Мовчан П.М., Григорович Л.С., Князевич Р.П., Царьков Є.І., Самофалов Г.Г.

На розгляді у Верховній Раді України знаходиться Проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про захист суспільної моралі» №7132 від 15.09.2010, зареєстрований групою народних депутатів України на чолі з Унгуряном П.Я.

Даним законопроектом передбачається прийняття нової редакції Закону України «Про захист суспільної моралі». Цей законопроект був розроблений Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі, але через відмову в погодженні Проекту іншими органами державної влади, зокрема Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва, був поданий через народних депутатів.

7 жовтня цього року за результатами спільного засідання міжфракційної депутатської групи Верховної Ради України «За духовність, моральність та здоров’я України» та Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі, за результатами якої, посилаючись на підтримку громадськості, була прийнята резолюція зі зверненням до парламенту з проханням прискорити розгляд даного законопроекту у комітетах та винесенням на обговорення та прийняттям у запропонованій редакції.

Втім, за даними соціологічного дослідження, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова з 4 по 8 квітня 2009 року в усіх регіонах України серед 1989 респондентів, 77,7 % опитуваних  вважають неприпустимим в інтересах охорони моральності населення обмежувати громадянину право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб. Окрім цього, 66,4 % респондентів вважають, що в інтересах охорони моральності населення забороняти до показу по телебаченню публіцистичну або інформаційну передачу не можна. Виходячи з таких даним, можна стверджувати, що діяльність Національної експертної комісії сприймається суспільством здебільшого негативно.

Загалом, з приводу цього законопроекту у нас виникли наступні зауваження:

1. Законопроект має недосконалий та суттєво перевантажений понятійний апарат, що не дає можливості чітко визначити, яка саме продукція може завдати шкоди суспільній моралі. Це значним чином ускладнює виконання його положень та потенційно призведе до зловживань у майбутньому. Зокрема, Проектом Закону передбачено, що його дія поширюється на обіг класичних творів літератури та мистецтва. Така характеристика є досить розмитою, оскільки чітких критеріїв визнання твору літератури та мистецтва класичними не існує, а отже, можливість передбачити, чи буде застосовуватись положення даного Закону до певного твору, відсутня. Було б більш доцільно вказати, що дія Закону не розповсюджується на всі твори літератури та мистецтва.
2. Також законопроектом передбачається внести зміни до Закону України «Про рекламу», якими забороняється використовувати в рекламі «інформацію, що здатна спричинити шкоду моральному здоров’ю населення», без визначення встановлення вичерпного переліку такої інформації. Це може призвести до майбутніх зловживань з огляду на те, що застосування цієї норми буде залежати від суб’єктивної позиції особи, що має право застосовувати санкції. Спірним з цієї ж точки зору є і запровадження заборони на виробництво та обіг будь-якої продукції, що містить ненормативну лексику чи непристойні жести, що суперечить сучасним науковим поглядам на ненормативну лексику (і тим більше жестикулювання) як на суб’єктивно визначені поняття. А передбачена заборона використання телерадіоорганізацій для розповсюдження інформації, що принижує людську честь і гідність на практиці може перетворитися на інструмент переслідування критики у засобах масової інформації.
3. Законопроектом пропонується запровадити обмеження трансляції (ретрансляції) телевізійних та радіопрограм, що містять елементи насильства та жорстокості, з 23 по 6 годину, і порушення цього обмеження може бути підставою для анулювання відповідної ліцензії теле-, радіо- чи іншої організації, що з огляду на нечіткість законодавства в сфері захисту суспільної моралі зможе бути використано як важіль тиску на засоби масової інформації. А оскільки до таких програм пропонується віднести і кримінальну хроніку, то ЗМІ під тиском скасування ліцензії будуть обмежені в можливості висвітлювати поточні події в суспільстві, що порушить право громадян на отримання інформації.
4. Конфліктним на нашу думку є надання Національній комісії функції моніторингу, оскільки повноваження щодо моніторинг по кожного типу ЗМІ належить відповідному галузевому регулятору. Так, абзац 11 статті 13 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» передбачає, що офіційний моніторинг телерадіопрограм належить до наглядових повноважень Національної ради, а абзац 8 цієї ж статті відносить і «нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства у сфері захисту суспільної моралі» до її повноважень. Тобто надання функції моніторингу Національній комісії призведе до дублювання повноважень регуляторних органів, що прямо суперечить принципу неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю), передбаченого ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»

Слід зазначити, що для покладення такого додатково покладеного на себе завдання, а також здійснення заходів по створенню «Інформаційної системи даних щодо стану суспільної моралі» призведе до зайвого дублювання повноважень, для чого Комісія потребує значного підвищення фінансування та розширення штату, що збільшує навантаження на державний бюджет, який в умовах сучасного стану економіки потребує більш раціонального використання. Дані положення порушують принцип «ефективності», передбачений статтею 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», який полягає у забезпечені досягнення внаслідок дії регуляторного досягнення максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави. На нашу думку, впровадження дублюючих повноважень контролюючих органів та їх забезпечення за рахунок коштів державного бюджету не є ефективним.

1. Ще одним з недоліків проекту закону є те, що він не відповідає ст. 15 Конституції України та ст. 45-1 Закону України «Про інформацію», які встановлюють заборону цензури, оскільки передбачені ним повноваження Комісії щодо експертизи усієї аудіо-, кіно-, відеопродукції, теле- та радіопрограм еротичного характеру до введення такої продукції в обіг є прямою формою цензури. Так, відповідно до вищезгаданої статті Закону України «Про інформацію», вимога, спрямована до засобу масової інформації попередньо узгоджувати інформацію, що поширюється, та/або накладення заборони (крім випадків, коли така заборона накладається судом) чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб визнається цензурою. Більш того, фактично такій цензурі підлягатимуть не тільки еротичні програми, але вся аудіо- та відеопродукція, адже до проходження експертизи невідомо, буде ця продукція класифікована як еротична чи ні.
2. Досить сильні сумніви викликає ініціатива прийняття законопроекту з огляду на те, що в його тексті відсутні наявні у чинному Законі положення про статус та повноваження Комісії, а міститься лише посилання на відсутній в чинному законодавстві Закон «Про Національну експертну комісію України з питань захисту суспільної моралі», Проект якого ще не публікувався, або не розроблявся взагалі. За такої ситуації абсолютно неможливо аналізувати наслідки прийняття та регуляторного впливу такого законопроекту.

На нашу думку Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про захист суспільної моралі» неможливо розглядати окремо від Закону, що мав би регламентувати правові засади діяльності Національної комісії. Вірним було б або розглядати такі Проекти одночасно, або включити в Проект положення, які регулюють правові засади діяльності Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.

З огляду на вищезазначене, на нашу думку прийняття законопроекту №7132  є неприйнятним.  Просимо Вас рекомендувати Верховній Раді України відхилити даний проект та підтримати підтримати зареєстрований у Верховній Раді України Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту суспільної моралі) №6532 від 16.06.2010, авторами якого є народні депутати Шевченко А.В., Мірошниченко Ю.Р., Князевич Р.П., Суслов Є.І., Каськів В.В., яким передбачається скасування Національної комісії та закону, що регулює діяльність загалом.

Сторінка законопроекту

Джерело http://itk.ua/ua/press/item/id/532