Пропонуємо до Вашої уваги повний текст виступу на Парламентських слуханнях про стан суспільної моралі в Україні Директора Інституту Медіа Права Тараса Шевченка, які відбулося 9 листопада цього року.

"Я за освітою юрист, працюю в громадській організації, яка, в першу чергу, захищає і відстоює права журналістів. Оскільки від журналістів сьогодні ще ніхто не виступав, то, в першу чергу, я буду говорити про цей аспект. Як юрист я більше спеціаліст в юридичний питаннях, але, звісно, питання моралі, духовності більшою мірою, на моє глибоке переконання, мають регулюватися не законами, а традицією, церквою, саморегулюванням. І коли черга доходить до законів, то тут якраз і найбільші ризики.

У 1961 році в Великобританії прокуратура подала до суду про заборону книги "Коханець леді Чаттерлей", оскільки вважала, що ця книга може розбестити людей, які її прочитають. За 3 місяці після цього було продано, поки тривав розгляд, було продано 3 мільйони примірників цієї книги, в 40 разів більше ніж за довший час, коли вона продавалась до цього. Коли намагаються законами чи заборонами щось відрегулювати, як правило, в суспільства, не у всіх, але в багатьох навпаки це викликає лише протест і лише зворотну реакцію, і лише більший інтерес до того продукту, який намагаються заборонити, побачити його і почути, допоки ж його заборона не торкнулася.

На моє переконання, регулювання в сфері медіа має здійснюватись специфічно в кожній сфері. На моє переконання, Україні не потрібна комісія із захисту суспільної моралі як спеціальний, специфічний орган, який займається лише регулюванням цього питання. В сфері телебачення є Національна рада, і вона виконує свої функції, як на мене, достатньо непогано, хоча могло бути і краще. В сфері реклами є Комітет захисту прав споживачів чи точніше управління, а зараз Інспекція технічного регулювання. І, на мою думку, в цій сфері держава мала б діяти більш ефективно.

І контроль за рекламою як в питаннях моралі. Вимоги в законі до етичності, до пристойності реклами є набагато більшими. Якщо ми мали рекламні компанії з слоганами, які висіли скрізь там: "Роздвинь палички", "оближи шари" – і жодного регулювання… реагування держави з боку спеціального органу, який контролює рекламу, це неправильно. І це в результаті породжує бажання багатьох створити комісію по моралі, яка б замістила ті державні інституції, які мають виконувати свою функцію. Але ми вважаємо, що  це відповідальність тих державних інституцій, і на них потрібно реагувати.

До речі,  в рекомендації парламентських слухань чомусь пропонується Держкомітету телебачення і радіомовлення зайнятися рекламою, тоді як немає рекомендацій до Служби захисту прав споживачів, на які зараз покладені ці функції. Ми би пропонували їх туди включити.

Ще наші найбільші побоювання стосуються Інтернету в контексті нового Закону про захист суспільної моралі.

Пан Томенко зазначив, що закон, який передбачатиме позасудове закриття засобів масової інформації не пройти. Але ми так само  побоюємося закону, який передбачає  судове закриття. Якщо закон, прийнятий в першому читанні, передбачає, що  будь-який засіб масової інформації, будь-який веб-сайт закривається за рішенням суду, якщо він порушить  цей закон. А в цьому законі які порушення є? Наприклад,  "поширення сцен цинізму". Або "брутальні висловлювання". Що це таке? Я не знаю. І ніхто не знає.

Добре, що на сьогоднішній момент ті більшість питань, які  розглядаються в комісії з моралі, вони, слава Богу, не стосуватися політичної тематики. Але як тільки буде прийнятий такий закон, де гарантія, що завтра не зміниться  керівництво, що буде новий керівник, який… хоча навіть в поодиноких випадках, але закриє, з його подачі, декілька засобів масової інформації? Навіть якщо це торкнеться закриття лише одного телеканалу. Ми вважаємо, що такий закон не потрібен, і такий закон є надзвичайно шкідливим.

Ми розуміємо, що медіа не святі, і ми не підтримуємо медіа у всіх питаннях, і ми абсолютно поділяємо стурбованість станом суспільної моралі в Україні. Але я хотів би зацитувати на завершення одну тезу з відомої праці по свободі слова, що конституційний захист свободи слова базується не на наївному припущенні, що свобода слова нікому не шкодить, а на стійкій впевненості, що захист свободи слова дає набагато більші переваги суспільству, ніж накладення заборон.

І саме останнє. Я сказав, що спеціаліст в праві і не спеціаліст в інших питаннях, але, на мою думку, якщо влада діє аморально, якщо вона використовує державні ресурси, забирає землі, то як вона може очікувати, що її громадяни будуть моральними і будуть морально…"

Зі змістом усіх  слухань можна ознайомитись на сайті ВР http://static.rada.gov.ua/zakon/new/par_sl/sl091111.htm