Пропоновані депутатами Верховної Ради зміни до закону про захист суспільної моралі викликали хвилю нарікань з боку громадян. 9 листопада, у день парламентських слухань про стан моралі в Україні, півсотні правозахисників, журналістів і громадських активістів прийшли висловити протест до Ради. Однак усіх аргументів від громадськості законотворці не почули: кільком учасникам слухань заборонили занести всередину парламенту брошуру з критикою закону.

9 листопада пообіді біля станції метро «Арсенальна» у Києві людно. Тут збираються члени Незалежної медіапрофспілки України (НМПУ) – учасники пішої ходи проти законопроекту №7132 про внесення змін до ЗУ «Про захист суспільної моралі».

З плакатами "Захистимо мораль від аморальної влади", «ВР – зборище аморальних авторитетів», "Нацкомісія з захисту моралі - сучасна інквізиція", "Вільна преса - моральне суспільство", "Моральна комісія - прихована цензура!" вони рушають до парламенту.

Журналісти налаштовані вороже до нової ініціативи нардепів. «Це втручання в роботу журналістів, це контроль контенту. Це можливості закривати веб-сайти, навіть без рішення суду. Це можливості закривати за рішенням суду телерадіокомпанії», - каже виконавчий секретар НМПУ Сергій Гузь.

Дістається на горіхи і Національній комісії із захисту суспільної моралі. «Я б сказав, що найбільший моралізатор – це колишня проститутка, комісія з моралі, яка вже просто так паскудно себе зарекомендувала. Яка починає ставати якимось моральним арбітром. Це просто смішно. Це все одно що в борделі якась там бандерша починає розмірковувати про цнотливість і про пречисту діву Марію», - говорить голова Київської незалежної медіапрофспілки Юрій Луканов.

З ним солідарна голова юридичного бюро Київської незалежної медіапрофспілки Юка Гаврилова: «Мене ця комісія взагалі не влаштовує хоча б тим, що вона з кожного громадянина України отримує гроші, тобто вона живе за бюджетні кошти. І за гроші громадян їм ще й розказує, кого любити, як любити, що морально, а що неморально».

Біля будівлі парламенту до журналістів приєднуються правозахисники. Вони принесли із собою манекен в короні «Мораль від влади» і влаштували під стінами парламенту публічний «стриптиз».

«Україна офіційно запровадила інститут політичних в’язнів, про що повідомила весь світ», - зачитує в гумномовець представниця Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Марина Говорухіна. З манекена летить пальто.
«У відділку міліції вбивають студента, а начальника відділку за це відправляють на заслужену пенсію». За пальтом летить шарф.

«У чорнобильців, пенсіонерів, дітей війни намагаються забрати пільги, в той час як народні депутати мають найбільші пільги в країні». З фігур «владної моралі» знімають спідницю.

«Підприємці, які намагались постати проти несправедливих податків, зазнають кримінального переслідування… Посадовці дозволяють собі бити жінок і стверджувати, що ті самі винні…» висуває представниця УГСПЛ нові й нові аргументи. Зрештою фігура «моралі від влади» залишається голою, в одній короні.

«А король-то голий!» - лунає з натовпу.

«Ми хочемо продемонструвати законодавцям, що вони не мають права нав`язувати українцям свою мораль, адже вони самі аж ніяк не моральні авторитети. Наша влада сама є порушником всіх загальноприйнятих норм моралі», - завершує Говорухіна.

У цей час у Раді починаються слухання про стан суспільної моралі в Україні. Двоє правозахисників Костянтин Реуцький і Михайло Каменєв несуть туди кілька десятків примірників збірки «Аргументи проти» з критикою закону «Про захист суспільної моралі». На обкладинці – робота Мікеланджело з класичним, але все ж пікантним фото.

На вході біля рамки їх зупиняють співробітники Управління державної охорони і вимагають здати всі примірники брошури.
«Пояснили це тим, що Верховна Рада – це режимний об’єкт і я маю узгоджувати з прес-службою пронесення брошур. Я кілька разів просив їх назвати нормативний документ, який регулює цю ситуацію, але вони відмовилися», - коментує Каменєв.

За словами Реуцького, якщо депутати приймуть зміни до закону про захист суспільної моралі, така брошура буде взагалі поза законом: скульптуру оголеного Давида, зображену на її обкладинці, цілком можна буде назвати нецензурною.

Тетяна Печончик, фото автора